- поранити
- [пора/ниетие]
-н'у, -ниеш; нак. -а/н', -а/н'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
поранити
Смотреть что такое "поранити" в других словарях:
поранити — ню, ниш, док., перех. 1) Заподіяти рану (рани) кому небудь. || безос. 2) перен. Завдати душевного болю, моральних страждань … Український тлумачний словник
поранити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
узявити — поранити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поколоти — I колю/, ко/леш, док., перех. 1) Розсікти, розбити на частини все чи багато чого небудь (звичайно тверді предмети). 2) Колоти (у 4 знач.) якийсь час. II колю/, ко/леш, док. 1) перех. Уколоти, спричиняючи біль, поранити, торкаючись чимсь гострим у … Український тлумачний словник
обранити — ню, ниш, док., розм., рідко. Те саме, що поранити … Український тлумачний словник
переранити — ню, ниш, док., перех. Поранити всіх чи багатьох; пошкодити у багатьох місцях … Український тлумачний словник
перерізуватися — ується і переріза/тися, а/ється, недок., перері/затися, і/жеться, док. 1) Різанням розділятися навпіл, на частини. 2) тільки недок. Перетинатися, розділятися чим небудь навпіл, на частини (про поверхню, площину, масив і т. ін.). 3) тільки док.,… … Український тлумачний словник
підкошувати — ую, уєш, недок., підкоси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех. 1) Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи. || Косити, викошувати потроху, додатково або вибірково. 2) перен. Примушувати згинатися, підгинатися (перев. ноги) … Український тлумачний словник
подірявити — влю, виш; мн. подіря/влять; перех. Док. до дірявити. Подірявити піджак. || перен., розм. Поранити кулями … Український тлумачний словник
поколотися — I ко/леться, док. Вкритися тріщинами в багатьох місцях або розколотися на багато частин. II колю/ся, ко/лешся, док. 1) Уколоти, поранити себе чим небудь гострим у багатьох місцях. 2) розм. Пройти курс лікування ін єкціями лікарських речовин … Український тлумачний словник
